геофізичні дослідження у свердловинах


геофізичні дослідження у свердловинах
геофизические исследования в скважинах - geophysical explorations in wells - *geophysikalische Untersuchungen in Sonden 1 група методів, основаних на вивченні природних і штучно створюваних фізичних полів (електричних, акустичних і ін.), фізичних властивостей гірських порід, пластових флюїдів, вмісту і складу різних газів у буровому розчині. Застосовуються для вивчення геологічного розрізу свердловин і масиву гірських порід у навколосвердловинному і міжсвердловинному просторах, контролю технічного стану свердловин і розробки нафтових та газових родовищ. Геофізичні дослідження, що проводяться для вивчення геологічного розрізу свердловин, називаються каротажем, який здійснюється електричними, електромагнітними, магнітними, акустичними, радіоактивними (ядерно-геофізичними) та іншими методами. При каротажі з допомогою приладів, що опускаються у свердловину на каротажному кабелі, вимірюються геофізичні характеристики, які залежать від одного чи сукупності фізичних властивостей гірських порід та їх розташування в розрізі свердловини. У свердловинні прилади входять каротажні зонди (пристрої, що містять джерела і приймачі досліджуваного поля), сигнали яких по кабелю безперервно або дискретно передаються на поверхню і реєструються наземною апаратурою у вигляді кривих або масивів цифрових даних. Розробляються способи каротажу, які можна проводити в процесі буріння пристроями, зануреними у свердловину на бурильних трубах. При електричному каротажі вивчають питомий електричний опір, дифузійно-адсорбційну і штучно викликану електрохімічну активності порід і т.п. Для визначення питомого опору застосовують бокове каротажне зондування (вимірювання триелектродними ґрадієнт-зондами різної довжини), боковий каротаж (вимірювання зондами з фокусуванням струму), мікрокаротаж і боковий мікрокаротаж. Відмінність у дифузійно-адсорбційній активності порід використовується в каротажі самочинної поляризації, а здатність порід поляризуватися під дією електричного струму — в каротажі викликаної поляризації, основаному на різниці потенціалів, що виникли на поверхні контактів руд (напр., сульфідних), вугілля з іншими гірськими породами. При електромагнітному каротажі вивчається питома електрична провідність (індукційний каротаж), магнітне сприймання (каротаж магнітного сприймання – КМС) і діелектрична проникність (діелектричний каротаж – ДК) гірських порід індукційними зондами на різних частотах 1 кГц (КМС), 100 кГц і 40 МГц (ДК). При каротажі магнітному вимірюється магнітне сприймання порід і характеристики магнітного поля. Акустичний каротаж базується на реєстрації швидкості, амплітуди та інших параметрів пружних хвиль ультразвукового і звукового діапазону. При каротажі радіоактивному (ядерно-геофізичному) у свердловинах виміряють характеристики йонізуючого випромінювання. Широко використовується вивчення характеристик нейтронного і гамма-випромінювання, які виникають у породах при опромінюванні їх стаціонарним джерелом нейтронів (каротаж нейтрон-нейтронний і нейтронний гамма-каротаж) або джерелами гамма-випромінювання (гамма-гамма-каротаж). Модифікації радіоактивного каротажу застосовуються з імпульсними джерелами нейтронів (імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж, імпульсний нейтронний гамма-каротаж) і гамма-випромінювання (імпульсний гамма-гамма-каротаж). Природне гамма-випромінювання порід досліджується в гамма-каротажі. В активаційному радіоактивному каротажі вивчаються характеристики випромінювання штучних радіоактивних ізотопів, що виникають у породах при опромінюванні їх джерелом йонізуючого опромінювання. Ядерно-магнітний каротаж базується на спостереженні за зміною електрорушійної сили, яка виникає в котушці зонда в результаті вільної прецесії протонів у імпульсному магнітному полі. Каротаж газовий забезпечує вивчення фізичними методами вмісту і складу вуглеводневих газів і бітумів у буровому розчині, а також параметрів, що дають характеристику режиму буріння. Іноді здійснюють дослідження, що ґрунтуються на визначенні механічних властивостей порід у процесі буріння (каротаж механічний). Навколосвердловинні і міжсвердловинні дослідження базуються на вивченні в масивах гірських порід особливостей природних чи штучно створених геофізичних полів: магнітного (свердловинна магніторозвідка), гравітаційного (свердловинна гравірозвідка), поширення радіохвиль (радіохвильовий метод – РХМ), пружних хвиль (акустичне просвітлювання), постійного або низькочастотного електричного (метод зарядженого тіла), нестаціонарного електромагнітного (метод перехідних процесів); п’єзоелектричного ефекту, що виникає в гірських породах під дією пружних коливань (п’єзоелектричний метод); потенціалів викликаної поляризації, що виникають на контакті рудного тіла в результаті дії джерела струму в свердловині або на поверхні Землі (контактний метод поляризаційних кривих) і інш. У радіохвильових методах розвідки (РХМ) джерело електромагнітних коливань (частота 0,16–37 МГц) розташовується у свердловині; реєстрація здійснюється за допомогою приймачів (антен) в цій же свердловині (навколосвердловинні дослідження) або в сусідній (міжсвердловинні дослідження). У деяких випадках поле спостерігається на поверхні Землі. При розвідці акустичним просвітлюванням збудження і спостереження хвиль здійснюється так само, як у РХМ. У методі зарядженого тіла електрод розміщують у свердловині навпроти рудного тіла; спостереження виконують у свердловині або на поверхні. Методи навколосвердловинних і міжсвердловинних досліджень дають змогу виявити і оконтурити рудні тіла й інші геологічні утворення, які пройдені свердловиною або наявні біля неї. При контролі технічного стану свердловини вимірюють її зенітний кут і азимут (інклінометрія), середній діаметр (кавернометрія) і відстань від осі приладу до стінки свердловини (профілеметрія), температуру (термометрія), питомий електричний опір бурового розчину (резистометрія), визначають висоти підняття цементу в затрубному просторі свердловини і його якість (контроль цементування) за даними кривих акустичного та гамма-гамма-каротажу і інш. При розробці родовища реєструють швидкості переміщення рідини у свердловині (витратометрія), в’язкість наповнюючої рідини (віскозиметрія), вміст води в останній (вологометрія), тиск по стовбуру (барометрія) та ін. Відбір проб флюїдів з пласта (випробування пластів) виконується випробувачами пластів, які на каротажному кабелі опускаються у свердловину на задану глибину. Після цього блок відбору (башмак) притискається до стінки свердловини і кумулятивною перфорацією створюється дренажний канал між пластом і приладом для подачі флюїду в приймальний балон приладу. Зразки порід зі стінок свердловин відбирають стріляючими ґрунтоносами і свердлильними керновідбірниками. При аналізі проб визначається вміст нафти, газу і води, а також компонентний склад газу, що дає можливість оцінити нафтогазоносність пласта, літологію, наявність вуглеводнів, а іноді й коефіцієнт пористості породи.
Геофізичні дослідження застосовують при пошуках і розвідці нафти і газу (промислова геофізика), вугілля (вугільна свердловинна геофізика), руд і будівельних матеріалів (рудна свердловинна геофізика) і води (геофізичні дослідження гідрогеологічних свердловин). Одержані дані забезпечують розчленування розрізу свердловин на пласти, визначення їх літології і глибини залягання, виявлення корисних копалин (нафти, газу, вугілля і інш.), кореляцію розрізів свердловин, оцінку параметрів пластів для підрахунку запасів (ефективну товщину, вміст корисних копалин), визначення об’єму покладу нафти, газу, вугілля або рудного тіла, оцінку фізико-механічних властивостей порід при будівництві різних споруд і ін. Геофізичні дослідження – основний спосіб геологічної документації розрізів свердловин, що дає великий економічний ефект за рахунок скорочення відбору керна і кількості випробувань пластів. Підвищення ефективності геофізичних досліджень пов’язано з розробкою і впровадженням нових методів, а також з удосконаленням методики і техніки досліджень; впровадженням машинних методів обробки та інтерпретації даних, утворення цифрових каротажних лабораторій, керованих бортовою ЕОМ, комплексних геолого-геохімічно-геофізичних інформаційно-вимірювальних і обробляючих комплексів, високоточних і термобаростійких комплексних свердловинних приладів та ін.

Гірничий енциклопедичний словник, т. 1. – Донецьк: Східний видавничий дім. . 2001.

Смотреть что такое "геофізичні дослідження у свердловинах" в других словарях:

  • 01.040.07 — Математика. Природничі науки (Словники термінів) ДСТУ 2393 94 Геодезія. Терміни та визначення ДСТУ 2424 94 Промислова мікробіологія. Терміни та визначення ДСТУ 2636 94 Загальна мікробіологія. Терміни та визначення ДСТУ 2757 94 Картографія.… …   Покажчик національних стандартів

  • 07.060 — Геологія. Метеорологія. Гідрологія ГОСТ 8.562 97 ГСИ. Государственная поверочная схема для средств измерений сейсмоперемещения, сейсмоскорости и сейсмоускорения в диапазоне частот 0,01÷20 Гц ГОСТ 17.1.5.04 81 Охрана природы. Гидросфера. Приборы и …   Покажчик національних стандартів

  • фізика землі — (Г. у вузькому значенні слова) являє комплекс наук, що вивчають будову та еволюцію т. зв. твердої Землі, її склад, властивості, процеси в надрах і інш. У залежності від предмета дослідження у фізиці Землі виділяють самост. великі розділи:… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • 01.075 — Літерні познаки ГОСТ 4541 70 Машины электрические вращающиеся. Обозначения буквенные установочно присоединительных и габаритных размеров. Взамен ГОСТ 4541 48 ДСТУ 2172 93 Транзистори польові. Терміни, визначення та буквені позначення електричних… …   Покажчик національних стандартів

  • ДСТУ 4011-2001 — Геофізичні дослідження надр. Дослідження в свердловинах. Терміни, визначення та літерні позначення [br] НД чинний: від 2001 10 01 Зміни: 1 2 2008 Технічний комітет: Мова: Метод прийняття: Кількість сторінок: 53 Код НД згідно з ДК 004: 01.040.07;… …   Покажчик національних стандартів


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.